Kerammisto

13/12/2023

Солом'яний павук - традиційна хатня прикраса на різдвяні свята.
Солома природній матеріал, що здатен своїм золотавим блиском не лише прикрасити житло, а й наповнити атмосферою свята. Від легкого потоку повітря легка конструкція починає рухатися і оселя оживає!
Торкнутися ненароком золотистої прикраси - гарна прикмета!
Парубки-колядники придивлялися до павука, жартуючи, намагалися його зачепити. Про гострий розум, охайність і старанність майбутньої нареченої можна було дізнатися саме за розміром, формою, конструкцією оздоби.
Як зробити павука?
Які вони бувають?
Що особливого в конструкції павуків нашої місцевості?
Як робили павуки наші бабусі?
Про все це ви дізнаєтеся у суботу, 16 грудня, о 17.00 від Ірина Резніченко в Арт-Кав'ярня "Frederic" у пані Лариса Куроптєва.
Майстерка з виготовлення павука 150 грн.
Арт-терапія за гончарний кругом від Dima Ryzhiy - стала традиція в кав'ярні. Вартість - 150 грн.
(Година індивідуальної роботи за кругом - 400 грн.)
Ви можете обрати один з майстер-класів.
А можете пройти обидві майстерки за 250 грн.
Запис у пані Лариси

10/12/2023

І таке мале нетрадиційне чудо

Keram Art Misto
Kerammisto

10/12/2023

Традиційна бубнівська миска у нас перетворилася на чашку.
Умовно ми її так і називаємо "чашка-миска".
Можна і наїстися, і напитися!

Keram Art Misto
Kerammisto

02/04/2023

Квітково-квітчасті вазочки

13/03/2023

Вітаємо!

12/03/2023

Вазон

11/03/2023

Квііти

06/03/2023

Таріль "Весна".
За мотивами бубнівських орнаментів.

06/03/2023

Полумиски - так називали раніше ці тарілки. Вже не глибока миска, але ще не пласка таріль. Все згідно традиції: розпис по ангобованій поверхні, букет - вазончик, фляндрований орнамент по краю і на звороті.

20/02/2023

20/02/2023

Гончарі - люди раціональні, тому завжди уникали непрактичних речей. Кожна деталь посуду: ручка, вушко, криса, денце - мали свою форму та розмір, оптимально підлаштовані для зручного тривалого використання.
Бубнівські майстри часто виготовляли посуд на замовлення з особливими побажаннями клієнтів. Іноді такі індивідуальні вироби ставали популярними серед покупців. Особливе місце в миснику займала велика ритуальна миска "на принос", у якій до церкви носили калачі. Коли миску наповнювали дарами, вся мальована краса ховалася від людського ока.Тому для святковості й урочистості гончарів просили розмалювати цю миску ще ззовні. Так виникла нова традиція розпису. Згодом розписували з обох сторін і миски-вазки, і поставці.
Фросина Іванівна Міщенко - легендарна бубнівська майстриня, теж полюбляла "спілкуватися" з шанувальниками своєї творчості на звороті виробів. Часто її послання на денці посуду були не менш цінними за основне зображення.
Сучасні пласкі тарілки ззовні зазвичай не розписують. Але коли є час і натхнення та дуже хочеться помалювати, то можна.

16/02/2023

На традиційному бубнівському посуді не часто побачиш зображення риб чи птахів. Проте вони були. Риб малювали на різдвяних ритуальних мисках. Рідше зображали птахів.
Можливо через те, що такі форми потребують більше уваги та часу. Техніка розпису по сирій ангобованій поверхні, яку зазвичай використовували гончарі, диктує свої часові норми. Ледь-ледь загаявся, задумався, задивився - полита поверхня "загусла". А "по сухому" малювали не всі. Тут на одних ефектах не викрутишся, потрібен художній хист. Як не дивно, але часто гончарі не вміли малювати. Їх письмо мало свої ремісничі правила.
Тарілки на фото мальовані "по сухому".
Важко дотримуватися традицій письма технічних орнаментів, коли художній хист рветься до варіацій.

14/02/2023

У традиційних бубнівських розписах часто зустрічався мотив Дерева Життя.
То були улюблені господинями сюжети.
З тих мисок не їли, їх берегли, тримали у миснику для краси, "на показ".
Сучасні господині полюбляють посуд іншої форми та призначення. Щоб був практичний і красивий, для вжитку і на показ.Тому улюблений візерунок - незмінний, хоч авторський.
Чарівні бубнівські дерева - не для сірих буднів, вони здатні наповнити кожну мить святом.
Для справжніх поціновувачів традицій

27/01/2023

Великий внесок у вивчення бубнівського гончарства у 20х роках минулого століття зробив український етнограф, мистецтво- та музеєзнавець, колекціонер, краєзнавець і архівіст, уродженець с. Степашки Гайсинського повіту Подільської губернії Юрій Семенович Александрович (1894-193?).
3 двадцятирічного віку він, юрист за фахом, був основним організатором і координатором експедиційного дослідження гончарних промислів Поділля. Юрій Александрович першим з українських вчених розпочав всебічне вивчення бубнівської кераміки - одного з найвідоміших гончарних центрів південно-східного Поділля.
Маршрути вченого пролягали до найбільш відомих гончарних осередків краю: сіл Бубнівки, Жерденівки, Крищенець, Антонівки, Адамівки, м. Смотрича...
Завдяки активній діяльності Александровича колекції музеїв поповнилися багатьма зразками (понад 600 пам’яток) подільської кераміки. Через мізерне фінансування експедицій, іноді йому доводилося розраховуватися за зразки гончарних виробів та допомогу місцевого населення бартером. Спеціально для обміну він отримав 4 діжки фаянсового посуду заводського виробництва.

Бубнівка привертала увагу дослідника не лише історичними традиціями, а й неповторною красою та своєрідним характером глиняних виробів. Широкий асортимент виробів бубнівських майстрів, на відміну багатьом іншим подільським осередкам, вражав різноманітністю форм, розмірів. Яскраво виражені художньо-стильові особливості передавалися з покоління в покоління.
Чимало наукових публікацій посилаються на значну колекцію пам’яток подільського гончарства, які зібрав і зберіг для майбутніх поколінь Ю.С.Александрович.
Працівник Центрального музею народознавства (м. Москва) Г.Самарін у передмові до своєї праці “Подольские гончары” (1929) зазначав, що фактичним матеріалом значною мірою він завдячує музейним колекціям подільського гончарства та цінним консультаціям вчених Ю.Александровича та Є.Спаської.
Також за експонатами, які зібрав дослідник, була підготовлена і розвідка Н.Геппенер “Жерденівські гончарі Лавренюки-Полив’яні” (1928)
Навіть через 100 років матеріали Ю.Александровича актуальні і потребують подальшого вивчення.

За матеріалами публікації Лідії Мельничук
АКАДЕМІЧНЕ УКРАЇНОЗНАВСТВО ТА ВИВЧЕННЯ ГОНЧАРНИХ ПРОМИСЛІВ ПОДІЛЛЯ у 20-х роках XX століття

18/01/2023

Традиція, історія виникнення мальованого гончарного посуду в с. Бубнівка, с. Новоселівка. Андрій Гончар, брати Герасименко, Фросина Міщенко, Валентина Живко,...

09/01/2023

07/01/2023

Бубнівський розпис має свої техніки та елементи. Вони традиційні, передані у спадок від старих гончарів та дбайливо зберігаються сучасними майстрами.
Лінійні, фляндровані та рослинні орнаменти мають своє «місце» та призначення на посуді.
Назви рослинних елементів збереглися до наших днів: «індичий хвіст», «вилоги», «сосонки», «ружа», «виноград».
Оздоблюючи сучасний посуд ми спробувати відійти від стандартних схем розміщення орнаментів, але зберегли квіткові мотиви.

02/01/2023

Традиційна бубнівська миска має особливу форму з виступом. Така форма обумовлена практичним застосуванням посуду. Завдяки цьому виступу було зручно ставити миску в піч, щоб підігріти страву.
Ступінчастий виступ на мисці майстри розпису оздоблювати особливим орнаментом – «стовпчиками» («пускавками»). По смугастій «стрічці» тла крапали чорним чи зеленим ангобом «пускавки». Важкі краплини фарби, стікаючи по краях посуду конічними стовпцями, стягували смуги. Так утворювалися неповторні орнаменти.
Небагато сучасних майстрів можуть досконало повторити цей прийом. Ми теж намагалися розкрити секрет майстрів.

22/12/2022

«Фляндрівка» - традиційна техніка бубнівського розпису. Неповторні орнаменти утворюються при змішуванні вологих фарб на поверхні сирого посуду. Гончарі не були художниками, тому ставали у нагоді технічні прийоми розпису. Швидко і ефектно. Типово для народного гончарства.

18/12/2022

Свищик "Коник" з мотивами трипільських орнаментів.
Кераміка, розпис ангобами